Чи живуть українці у Читі?

[Дмитро]

Вы пытаетесь мне навесить чужие ники "Доржик-Хохол-Ариец". Зачем? Выпендриться перед своими земляками, мол смотрите как я его ? Для цивилизованных людей очевидно, что если человек пытается как-то оскорбить кого-то словом или делом, это свидетельствует лишь его о комплексе неполноценности.

Вы считаете, что документ, подписанный Орликом в 1710 году, не является конституцией, и не основывается на принципах украинского национализма?

Сначала напомню Вам автентичное название документа: "ПРАВОВИЙ УКЛАД ТА КОНСТИТУЦІЇ ВІДНОСНО ПРАВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО, укладені між ясновельможним паном ПИЛИПОМ ОРЛИКОМ, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і генеральною старшиною, полковниками, а рівно ж і самим Військом Запорозьким, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішим гетьманом на вільних виборах урочистою присягою року Божого 1710 квітня п'ятого дня у Бендерах", или латинский вариант: "INTER ILLUSTRISSIMUM DOMINUM DOMINUM PHILIPPUM ORLIK, NEOELECTUM DUCEM EXERCITUS ZAPOROVIENSIS, ET INTER GENERALES, COLONELLOS, NEC NON EUNDEM EXERCITUM ZAPOROVIENSEM, PUBLICO UTRIUSQUE PARTIS LAUDO CONVENTA AC IN LIBERA ELECTIONE FORMALI IURAMENTO AB EODEM ILLUSTRISSIMO DUCE CORROBORATA, ANNO DOMINI 1710, APRILIS 5, AD BENDERAM".

Название, содержание, юридический статус, правовая природа и правовая конструкция, сфера правового регулирования, а также способ принятия и применения данного документа абсолютно соответствуют тому, что в сегодняшнем мире называется конституцией независимой республики.

Документ этот не "состряпали", и о безграмотности гетманов Вы говорите зря. Для примера, сам Пилип Орлик закончил коллегиум в Вильнюсе, а затем и Могилянскую академию в Киеве, владел четырнадцатыми европейскими языками. Хотя навряд ли Вы имеете представление о том, какой статус в Европе имели в начале 18 века выпускники европейских коллегиумов. Потому добавлю, что юридические и политические трактаты Орлика публиковались в Европе, начиная с 1720 года, в том числе в Париже, в Стокгольме, в Вене, в Гетеборге, в Лондоне. В лучших университетах Европы, начиная с 18 века, и по сей день, при изучении конституционного права, конституция Орлика рассматривается как первый успешный опыт в формировании демократических принципов европейского конституционного права.

Кроме того, создавать первую украинскую конституцию помогал отцу и его сын - Григорий Орлик, в последствии генерал французской армии, и известнейший европейский дипломат. Людовик ХV лично выступал в роли свата Григория перед великим родом де Дентивилей, а Вольтер дарил Григорию авторские экземпляры своих исторических трудов. Кстати, до сих пор в Европе чтят память о выдающемся роде Орликов, а во Франции в честь Орлика назван лучший парижский аэропорт - Aéroport d'Orly.

Принималась конституция на совете генеральных старшин, полковников и других делегатов от вольного казацкого народа, в присутствии которых гетман принес присягу перед Господом Богом, следующего содержания:
"Я, Пилип Орлик, новообраний гетьман Війська Запорозького, присягаюсь перед Господом Богом, уславленим у Святій Трійці, в тому, що я, обраний вільними голосами за давніми законами та отчистим звичаєм у згоді з найяснішою королівською величністю Швеції, нашим покровителем, проголошений і возведений на високий гетьманський уряд генеральною старшиною і всім Військом Запорозьким, що перебуває тут, при боці найяснішої королівської величності, а Низовим товариством з берегів Дніпра - через послів, - зобов'язуюсь і буду:
- незмінно здійснювати у всіх розділах, уривках, поняттях і клаузулах подані тут уклад прав та конституції поміж мною і Військом Запорозьким, одностайно схвалені, узаконені й усталені на нинішній раді, присвяченій виборам;
- до решти відданим і вірним нашій Вітчизні і ревно дбатиму про суспільне благо і соборність Матері- Вітчизні;
- зміцнювати, скільки змоги, хисту і сил, права і вольності Війська Запорозького;
- не входити у жодні змови з чужими державами і народами, а також у межах Вітчизни, що замишляли б їй згубу і леда-яке лихо;
- викривати генеральній старшині, полковникам і усім, хто має на те повноваження, таємні чужинецькі підступи, зловорожі Вітчизні, її правам і вольностям;
- шанувати гідних і особливо заслужених перед Вітчизною та виявляти, як велить звичай, прихильність усьому - значному і меншому - товариству побратимів;
- здійснювати покарання причетних до злочинів згідно з буквою закону і повсякчас дотримувати справедливості.
Нехай мені у тому допоможе Бог, пречисте Євангеліє і безвинні муки Христа.
Цю присягу скріплюю і посвідчую власноручним підписом і військовою печаткою."

О базовых принципах конституции Орлика следует судить, читая ее автентичный текст, а не популярные опусы на эту тему. Сомневаюсь, что авторы тех источников, из которых Вы черпаете информацию, владеют латинским языком, или в состоянии корректно переводить украинский вариант. Поэтому ограничусь следующим.

Об "искоренении московского ярма и иудаизма" (как Вы пишите), на самом деле сформулировано в ст.1 конституции таким образом: "Тому новообраний нині найясніший гетьман, якщо Господь Бог кріпкий і нездоланний у битвах допоможе визволити нашу Вітчизну увінчаною успіхами зброєю блаженної його милості найяснішого короля шведського з ярма московської неволі, повинен того дотримуватися і, як і належить йому, особливо пильнувати і рішуче ставати на перешкоді впровадженню у нашій руській Вітчизні будь-якої чужої релігії. А якщо де-будь виявиться - чи потай, чи явно, - то повинен своєю владою її викорінювати, заборонити проповідувати і поширювати. Також не давати дозволу на проживання в Україні послідовникам чужовір'я, а особливо облудного іудаїзму. Докладаючи всіх сил, нехай недремно піклується про те, щоб лише єдина православна віра східного обряду під послухом найсвятішого апостольського Константинопольського престолу навічно була утверджена і поширювалася для примноження Божої хвали розбудовою церков і вдосконаленням синів руських у вільних мистецтвах і щоб воно буяло і квітло, мов троянда поміж терням, між чужинецькими релігіями сусідніх держав."

Прочтите преамбулу конституции 1710 года, и увидите, что дух и буква этого документа основывается именно на националистических идеях Орлика:
"Подиву гідний і незбагненний Бог у своїх присудах, милосердний і безмежно терпеливий, справедливий у покараннях. Споконвіку, ще від створення цього видимого світу, Він одні держави і народи вивищує на праведних терезах Свого промислу, а інші впокорює за гріхи і беззаконня, одні уярмлює - інші визволяє, одні возвеличує - інші повергає. Отак і войовничий прадавній козацький народ раніше званий хозарським, Господь спершу возвеличив лицарською вдачею, просторими володіннями і вікопомною славою. Той народ своїми завзятими походами морем і сухопуттю не лише довколишні племена, а й саму Східну імперію (Візантію) потрясав таким страхом, що східний імператор, прагнучи жити з ним у мирі, заручився тривким подружнім зв'язком із його зверхником - нарік своєму синові дочку кагана, тобто князя козаків.
Опісля прославлений у вишніх праведний Бог-суддя через примножені кривдні вчинки і гріхи відвернувся від того козацького народу, покаравши його множеством покут, упокорив і пригнітив його ледве не довічною руїною. А наостанок підкорив польському королівству зброєю звитяжних Болеслава Хороброго і Стефана Баторія, королів польських. І хоча невстережний і незбагненний у своїх праведних присудах Бог, упокорюючи, вразив наших пращурів незліченною кількістю поразок, Він не був у гніві немилосердно суворим, а забажав, змилувавшись, щоби козацький народ відновив свою минулу незалежність, скинувши осоружне уже польське ярмо. Для того закликав ревного заступника за православну віру, палкого оборонця одвічних прав і вольностей Вітчизни, звитяжного гетьмана вічної пам'яті Богдана Хмельницького, який з Його Божественною допомогою і завдяки непереможній підтримці найяснішого короля Швеції вічної пам'яті славного Карла XII, об'єднаними силами Війська Запорозького та союзної Кримської держави та ще завдяки власній проникливості, старанню, величі духу і замислу визволив з польської неволі Військо Запорозьке і закріпачений, пригноблений руський народ, - та й добровільно піддався сам і весь народ козацький віддав під самодержавну руку Московської імперії. Мав-бо надію на те, що вона, як єдиновірна з нами, буде непорушно дотримуватися своїх зобов'язань, які викладені у договорах і статтях, скріплених присягою, і повік оберігатиме своїм покровительством Військо Запорозьке і вільний руський народ, шануючи суверенність їхніх прав і вольностей.
Однак по кончині блаженної пам'яті гетьмана Богдана Хмельницького ота Московська імперія всіма можливими способами і засобами намагалася обмежити права і вольності Війська Запорозького, нею ж підтверджені, і скасувати їх до решти, а на вільний козацький народ, якого не здолала завоювати збройно, віроломно накинути невольничу кормигу. Отож, скільки б разів Військо Запорозьке не зазнавало отакої наруги, воно було змушене власною кров'ю, з відчайдушною мужністю захищати недоторканість своїх прав і вольностей. У тій боротьбі його милостиво підтримував сам Бог, месник за кривди.
І врешті, вже цілком недавно, за проводу ясновельможного гетьмана блаженної пам'яті небіжчика Івана Мазепи, Московська імперія замірилась-таки доконати своїх злочинних намірів і, відплачуючи нам злом за добро, - замість почуття вдячності за роки неоціненної вірної служби, замість того, щоб прихильно подбати про військову скарбницю, вичерпану до останку воєнними діями, - забажала у відплату за безліч лицарських подвигів і битв, у яких козаки не щадили своєї крові, перетворити їх у своє регулярне військо, [українські] міста приневолити у своє підданство, права і вольності скасувати, а Військо Запорозьке, що перебуває у низових околицях Дніпра, до решти викорінити і саме ім'я його навіки стерти з пам'яті, Усе те було очевидним, і нині ще існують тому свідоцтва, свідчення і починання.
Тоді ясновельможний гетьман блаженної пам'яті Іван Мазепа, щиро уболіваючи за соборність Вітчизни, за недоторканість прав і вольностей Війська Запорозького, пристрасно бажаючи побачити ще за днів свого видатного гетьманування, а по смерті для віковічної пам'яті свого імені лишити нашу Вітчизну і все Військо Запорозьке - реєстрове і низове - не тільки незалежними, а й у розквіті розширених і примножених свобод, удався під необорний захист найяснішого і наймогутнішого короля Швеції Карла XII, котрий особливим Божим Провидінням вступив зі своїм військом в Україну. Таким чином Іван Мазепа пішов слідами свого попередника, незрівнянного гетьмана блаженної пам'яті Богдана Хмельницького, який налагоджував стосунки з найяснішим королем Швеції Карлом X, дідом-одноіменцем його королівської величності Карла XII, шукаючи щирого взаємопорозуміння та сприяння у воєнно-політичних планах визволення нашої Вітчизни з осоружної уже польської неволі, й також дістав відповідну своїм прагненням підтримку у відсічі польській зброї.
Та незбагненні присуди Божі, бо відчайдушним намислам блаженного небіжчика гетьмана не лише не судилося здійснитися внаслідок лихого випадку мінливої військової фортуни, але й сам він тут, у Бендерах, несподівано скорився долі всіх смертних. Проте осиротіле по кончині свого визначного гетьмана Військо Запорозьке не зневірилось здобути собі жадану свободу. Твердо покладаючись на Божу поміч, на покровительство найяснішого і наймогутнішого короля Швеції та усвідомлюючи слушність своїх починань, які завжди увінчувались успіхом, Військо Запорозьке вирішило - при повному схваленні генеральної старшини і для ствердження своєю волею задуму найяснішої королівської величності Швеції, нашого покровителя, - обрати нового гетьмана, щоб таки здійснити свої наміри, а також щоб поліпшити військовий лад. На виборах, коли Військо Запорозьке зібралося визначеного дня на загальну раду у відповідному до цього акту місці під Бендерами на чолі з паном Костянтином Гордієнком, своїм кошовим отаманом, - от тоді всі й обрали собі непримушеним голосуванням у цілковитій згоді з генеральною старшиною і послами від Війська Запорозького, яке перебуває на Січі, вишикувавшись за стародавнім звичаєм і давніми законами, його милість пана Пилипа Орлика за гетьмана. Гідний-бо він честі гетьманського уряду і здатний з Божою допомогою, при підтримці найяснішої королівської величності Швеції, завдяки глибокому розумінню речей і видатному досвідові, взяти на себе важкий і небезпечний в оцих тривожних обставинах обов'язок гетьманату і всією душею сумлінно опікуватися суспільними справами Вітчизни, раду радити, уряд рядити і провадити.
Коли ж декотрі з колишніх гетьманів, віддано слугуючи московському самодержавству, заходились із зухвалою настирливістю привласнювати собі понад право і слушність необмежену владу, чим не посоромились посягнути на споконвічні звичаї і вольності Війська Запорозького і завдали тяжкого лиха посполитому люду. Тому ми, присутня тут генеральна старшина, і кошовий отаман з Військом Запорозьким, щоб запобігти у майбутньому таким прикрим випадкам, уклали саме у цей надзвичайно сприятливий для здійснення такої справи час угоду з ясновельможним паном його милістю Пилипом Орликом, новообраним гетьманом. Адже Військо Запорозьке вдалося під покровительство найяснішої королівської величності Швеції з єдиною метою (і нині, не вагаючись, непохитно її відстоює): заради відновлення і зміцнення своїх зневажених прав і вольностей. "

[Riomann]

[merta]

[Дмитро]

[попутчик]

[Дмитро]

[Riomann]

[Дмитро]

[попутчик]

не о чём!!! он из ада! =)

[Riomann]

[merta]

Ну Дмитро-Доржик,ну насмешил..
Прочитал,ничего не понял,написал какую то чушь.Потом опомнился и побежал консультироаться к учительнице младших классов.Та увидела,покраснела и дала указание Дмитро(Доржику) что говорить.
Знаешь что общего в Дмитро от Доржика а в Доржике от Дмитро.Это постоянное желание что нибудь полизать,и при этом обязательно надо скривить лицо,дать понять что занятие сие вынужденно, не забавы для,а процветания ради.
Учительница говоришь покреснела,так понятно отчего,приходится учить детей отморозков.
Они не настоящие ОУН-УПА,а вот мы настоящие.,ну бля….. детский сад,игра в войнушку. А эта привычка сразу валить всё друг на друга,берёт начало в далеком прошлом, в истории окраины.И поэтому ты всего лишь дитя с испорченной наследственностью,постоянно ищущее виновных в своей неполноценности.
Они плохие ОУН,мы хорошиеОУН,они с ФСБ сотрудничали,а мы.......
Что характерно,при всём своём рвении, борцы за нэзалэжнисть, несмотря на исповедуемую ими фашистскую идеологию, оставались для немцев такими же untermenschen - недолюдьми, человеческим навозом.И звались просто «полезные идиоты» ,которые выполняли за них всю грязную работу.

Мне,если честно глубоко плевать с кем вы там сотрудничали,и как друг друга сдаёте ,это есть твоя родословная.,которая и сегодня так отчётливо о себе напоминает,тебе с этим жить.
А своё прозрение о плохом поведении Корчинского можешь изложить ему лично(у него есть свой сайт) и рассказать какой он неправильный.И интересно было бы почитать переписку
двух п#доров.
Ну и единственное что вызвало отрицание и неподдельное возмущение,и на основании чего почему то был сделан вывод о принадлежности к нацизму,это пункт из внешней политики.Тебе не удалось осмыслить того что ты сам написал.Дело не в том кто попадает под определение «займанець», а в том,кого можно причислить к определению «окупант».
А столь неточное определение и двойное толкование в столь важном документе,говорит либо у глупости тех кто его составлял,либо о намеренном умалчивании,когда в зависимости от ситуации соответственно предполагалось интерпретировать этот пункт по разному ,вот как ты сейчас например.И будь уверен так бы и было.
Вообще политика и тем более внешняя вещь переменчивая,а в ситуации когда надо быть готовым вовремя лизать(показать свою лояльность) подавно.И то что там приняли в разделе «внешняя политика» на самом деле не так уж важно.Это всего лишь программный тезис и просто показатель того,что можно ожидать от социально неполноценных личностей.
Важней другое,это то,что определило твоё мировозрение и сформировало твою неустойчивую психику,это идеология.
Идеология «украинского национализма» т.е фашизма которая исходит из положений превосходства своей нации (расы) над другими.
«Элита» нации – в итальянском фашизме ею были „чернорубашечники”, в немецком нацизме „коричневорубашечники”, в украинском национализме „оуновцы».Хочется, ну сознайся ведь хочется побыть немного «элитой»?.А так как власти вы никогда не добивались и уже не добьётесь(что говорит о вашей ущербности и неспособности,да и Ющенко как лучшая особь вашего сообщества всё обосрал) это так теорией и останется в ваших воспалённых умах.А кто из вас лучше,кто хуже,это уж сами.
Самый лучший способ что нибудь доказать,и в чём то убедить,это действие,точнее для тебя культ действия как выражения биологической жизнеспособности нации.Покажи на что способен Доржик(Дмитро).А то всё болтаешь и болтаешь.Состаришься и умрёшь болтуном,а дочка при воспоминании будет краснеть как та учительница и оправдываться что папа был всего лишь болтун.

[Riomann]

[KCK]

Последний раз предлагаю хохлам вернуть России исконно русский город Киев - мать городов русских!

[Доржик]

[Riomann]